Стаття присвячена аналізу історії та сучасного стану дослідження теоретико-правовою наукою правової культури, обґрунтуванню необхідності застосування культурологічних принципів у процесі правового виховання та професійної підготовки курсантів Національної гвардії України. Виокремлено складові правової культури курсантів Національної гвардії України та рівні, яких досягає курсант у міру оволодіння юридичними знаннями, вміннями та навичками, а також професійно важливими якостями. Визначено найбільш перспективні напрями майбутніх досліджень.

Ключові слова: правова культура, курсанти Національної гвардії України, освіта, професійне навчання.

Список використаних джерел

1. Легуша С. М. Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2002. 17 с.
2. Конституція України: станом на 1 верес. 2016 р.: відповідає офіц. тексту. Харків: Право, 2016. 82 с.
3. Голосніченко І. П. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави. Право України. 2005. №4. С. 24–25.
4. Костенко О. М. Що є право? Про основи «натуралістичної» юриспруденції у світлі соціального натуралізму. Соціальна мережа науковців. URL: https://www.science-community.org/ru/node/1390.
5. Подберезський М. К. Правова культура майбутнього вчителя. Харків: Основа, 1997. 220 с.
6. Федик Є. І. Правова культура та її різновиди (загальнотеоретична характеристика). Право та культура: теорія і практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. Ю. Шемчушенка, В. Кампо, М. Поплавського (м. Київ, 15–16 травня 1997 р.). Київ: Леся, 1997. С. 266–269.
7. Омельчук І. А. Особливості оціночного компонента правосвідомості молоді. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Хмельницький, 2003. № 2 (6). С. 13–20.