МАТЕМАТИКА ВІДНОСНОГО ВИМІРЮВАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ
Автор(и): Сердюк П.П.
Місце роботи:
главный научный сотрудник отдела научно-методического
обеспечения организации работы в органах прокуратуры,
Научно-исследовательский институт Национальной
академии прокуратуры Украины, г. Киев
Мова: Українська
Науковий вісник Сіверщини. Серія:Право 2017№2(2):154-163
https://doi.org/10.32755/sjlaw.2017.02.154
У статті представлено пояснення того, чому не слід застосовувати метод відносного вимірювання злочинності, виходячи з аналітичної бази в 10 000 або 100 000 населення. Цей метод відносного вимірювання не враховує вплив усього населення на кількість скоєних злочинів. Ситуація, коли території з різною кількістю населення порівнюються з використанням існуючої формули обчислення інтенсивності злочинності, виявляє істотну помилку, що лежить на поверхні. Вона полягає в тому, що у формулу як подільник включена сукупність усіх злочинів, скоєних усім населенням, а не аналітичною базою порівняння в 10 000 або 100 000 осіб. Це призводить до того, що в регіоні з великою кількістю населення кількість злочинів буде більше, а база порівняння завжди одна і та ж – 10 000 або 100 000 осіб.
Ключові слова: вимірювання, коефіцієнт, індекс, відносна кількість, злочинність.
Список использованных источников
- Сердюк П. П. Относительное измерение интенсивности преступности: монография. Запорожье: Кругозор, 2016. 1000 с.
- Ричард Фейнман: изучение и понимание Вселенной (3 минута, 28 секунда). URL: https://www.youtube.com/watch?v=y7jXf1ujidw.
- Венецкий И. Г. Математико-статистические методы демографии: автореф. дис. … на соиск. уч. степени д-ра экон. наук: спец. 08.00.11 / Московский экономико-статистический институт РСФСР. Москва, 1966. 68 с.
- Могилевский Р. С., Нугаев Р. А. Проблемы исследования территориального распределения городской преступности. Вестник Ленинградского университета. Серия «Экономика, философия, право». 1980. Вып. 2. № 11. С. 88−95.
- Turchin P. Long-term population cycles in human societies / The Year in Ecology and Conservation Biology. Annals of the New York Academy of Sciences. 2009. Vol. 1162. P. 1−17.