Наразі задля врегулювання сімейних правовідносин в Україні відсутні єдині, уніфіковані конструкції договорів та механізми їх застосування, що безперечно обтяжує вирішення того чи іншого питання стосовно врегулювання сімейних відносин. Метою статті є визначення ключових аспектів створення договору, характерних рис та особливостей суб’єктного складу, що притаманні сімейно-правовим договорам у розвинених сучасних країнах.

Ключові слова: сімейні правовідносини, сімейно-правовий договір, сімейно-правова домовленість, сімейно-правова доктрина, сімейне право.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст.356.
2. Ромовська З. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар. Київ. 2003. 520с.
3. Жилінкова І. В. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. Право України. 2012. № С. 206-214.
4. Ромовська З. В. Українське сімейне право. Академічний курс: підручник. Київ: Правова єдність, 2009. 500 с.
5. Розгон О. В.  Договори у сімейному праві України: монографія/за ред. О. В. Розгон. Київ: Ін Юре, 2018. 290 с.
6. Дутко А.О. Договір як регулятор сімейних відносин: особливості конструкції. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Львів, 2013. № С.135-142.
7. Договір як універсальна правова конструкція: монографія / А.П. Гетьман, В.І. Борисова, О.П. Євсєєв та ін./ за заг. наук. ред. А.П, Гетьмана, В.І. Борисової. Xарків, 2012. 432 с.