КОНЦЕПЦІЯ «ОБОВЯЗОК ЗАХИЩАТИ»: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Автор(и): Ребкало М. М., Олійник В. С.

Місце роботи:

 

Ребкало М.М.,

кандидат наук з державного управління, доцент,

доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права,

Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

ORCID: 0000-0002-9633-5811

 

Олійник В.С.,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права,

Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

ORCID: 0000-0001-5546-9613

 

Мова: англійська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Право: 2023. № 1 (18): 125-133

https://doi.org/10.32755/sjlaw.2023.01.125

Анотація

У статті проведено міжнародно-правовий аналіз  концепції «Обов’язок захищати». Зауважено, що її поява обумовлена негативними проявами, які призвели до масового знищення людей та порушення норм міжнародного гуманітарного права. Ключовими серед підстав, які можуть надавати право на проведення силових заходів у кризових регіонах є серйозність загрози, яка породжена масовим порушенням прав людини. В ході наукової розробки змісту концепції сформульовано авторські бачення проблем, які можуть виникнути в ході реалізації даного документу і які обумовлені порушенням деяких принципів міжнародного права. До цих принципів слід віднести непорушність державного суверенітету, незастосування сили чи загрози силою, заборона втручання у внутрішні справи інших держав, які мають імперативний характер. Зміст концепції активно підтримується на різних міжнародних форумах, які проводяться під егідою ООН та у щорічних доповідях Генерального секретаря ООН.  Іншими словами механізм реалізація ініціативи «Обов’язок захищати» обговорюється виключно на концептуальному рівні й законність передбачених у ній деяких заходів ставиться під сумнів, оскільки вступають у суперечність із принципами міжнародного права. У статті приділена увага механізму застосування ООН воєнної сили під час подій, пов’язаних з масовим знищення населення та зазначено, що сучасне міжнародне право немає єдиного підходу з критеріїв військового втручання у подібних ситуаціях. Розв’язання наявних колізій, на думку авторів  доцільно здійснити шляхом приведення змісту концепції у відповідність з вимогами Статуту ООН й Декларації про принципи міжнародного права та наданні їй статусу офіційного міжнародного акту.

Ключові слова: «Обов’язок захищати», принципи міжнародного права, державний суверенітет, не втручання у внутрішні справи, незастосування сили та загроза силою, колективні заходи, військова сила.

Список використаних джерел

  1. United Nations (2005), Final document of the world summit: Resolution, General Assembly, New York, available at: https://regulation.gov.ua/documents/id101843 (accessed 22 January 2023).
  2. United Nations (2002), Report of the International Law Commission on Intervention and State Sovereignty: Report, General Assembly, New York, available at: http://www.un.org/ru/ga/documents/ gakey.shtml (accessed 24 January 2023).
  3. United Nations (2011), The role of regional and subregional agreements in implementing the responsibility to protect: Report, General Assembly, New York, available at: https://www.refworld.org.ru/topic,51dc06d74,,4e7713ca2,0,,,.html (accessed 26 January 2023).
  4. United Nations (1945), United Nations Charter: New York, available at: https//unic.un.org/aroundworld/unics/common/ documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf (accessed 05 February 2023).
  5. United Nations (1970), Declaration on the principles of international law relating to friendly relations and cooperation between states in accordance with the Charter of the United Nations: Resolution, General Assembly, New York, available at: https://zakononline.com.ua/documents/show/140050_140050 (accessed 07 February 2023).
  6. United Nations (2009), Fulfillment of duties to protect: Report, General Assembly, New York, available at: https://www.refworld.org.ru/topic, 51dc06d74,51dc104d21a,498992762,0,UNGA,,.html (accessed 09 February 2023).

[collapse]

Читати далі

©2024. Пенітенціарна академія України