КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ
ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД ЯК ДЖЕРЕЛО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

 Автор (и): Ребкало М. М., Олійник В. С.

Місце роботи:

Ребкало М. М.,

кандидат наук з державного управління, доцент кафедри
теорії та історії держави і права, конституційного права,
Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

ORCID: 0000-0002-7814-9476;

Олійник В. С.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права,

Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

ORCID: 0000-0001-5546-9613

Мова: українська:

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Право 2021 No 1(12): 7-18

https://doi.org/10.32755/sjlaw.2021.01.007

Анотація

У статті досліджено положення, які пов’язані із впливом Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини на сучасне конституційне право України. Зазначено, що правові європейські доктринальні положення та європейська правозастосовна практика з прав і свобод людини прийняті в українську конституційну правову систему як основоположні. На тлі норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції й конституційних законів України проаналізовано підстави обмеження прав і свобод людини. Як основний висновок зазначено, що положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішення Європейського суду з прав людини справляють помітний вплив на формування конституційного права України.

Ключові слова: конституційне право; джерела права; Рада Європи; Конституція України; Конституційний Суд України; Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод; Європейський суд з прав людини.

 

Список використаних джерел

  1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ Ради Європи від 04.11.1950 р. Офіційний вісник України. № 13. Ст. 270.
  2. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. № 40. Ст. 263.
  3. Про Конституційний Суд України: Закон України від 07.2017 р. № 2136-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 35. Ст. 376.
  4. У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (справа про завчасне сповіщення про проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій): рішення Конституційного Суду України від 08.09.2016 р. № 6-рп/2016. Вісник Конституційного Суду України. № 6. Ст. 140.
  5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 р. №1402-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545.
  6. Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя: постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 р. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text (дата звернення: 24.03.2021).
  7. Про національну безпеку: Закон України від 26.06.2018 р. № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.
  8. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 28. Ст. 250.
  9. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. № 1550-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 23. Ст. 176.

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України